ПОЧАТОК АЛМАЗНОГО ШЛЯХУ (60-ті роки) 

 

Публічне і державне визнання важливого науково-виробничого результату стало стимулом подальшого напруженого штурму - виконання завдання становлення і освоєння промислової технології синтезу алмазу. Півтора десятка спеціальних урядових рішень стимулювали активні дії. Високими були темпи і продиктована урядом система організації роботи індустрії, потрібної великій країні, яка веде до зростання випуску життєво важливої продукції і в кінцевому підсумку - зростання добробуту народу, підвищенню обороноздатності, розвитку промислового потенціалу без імпорту «ноу-хау».

Як будувалася робота молодого інституту?

Основну роботу вели під найсуворішим секретом. Запущена територія, де розмістився новий інститут, вимагала хазяйського догляду і перетворювалася день у день. Будівництво нових приміщень здійснювали своїми силами і Головкиївбудом з доступних матеріалів. Паралельно вели і проектування, і будівництво. Головною турботою В.М. Бакуля було дістати потрібних фахівців, яким можна було не тільки доручити, а й вимагати від них конкретних результатів. А приходили, найчастіше, малознаючі молоді люди, але приходили сотнями. Навчалися роботі, отримували перший виробничий досвід.

Керівниками інституту була розроблена методика виконання досліджень, по якій відразу ж були розпочаті виробничі роботи. Суть її полягала в тому, що в темах розробок виділялися розділи за ознакою спеціалізації - матеріалознавчі, технологічні, конструкторські, виробничі. Кожен з розділів, у свою чергу, був поділений на більш дрібні елементи за ознакою спеціалізації. Внаслідок такого поділу винило широке коло порівняно вузьких завдань, які треба було вирішити. Рішення кожної з них було доручено одному або декільком співробітникам лабораторій. Через те, що згідно з завданнями, обсяги випуску синтетичних алмазів повинні були наростати дуже швидко, то проведення всіх експериментальних робіт в лабораторіях було організовано в дві восьмигодинні зміни.

У лабораторії високого тиску

  Випадок - це удача, яка закономірно приходить до того, хто наполегливо шукає вирішення складних завдань, хто чітко бачить свою мету і пробує на цьому шляху різні можливості. І в один прекрасний момент все елементи, уривки, все шматочки складаються в дивовижну чітку картину оптимального продуктивного рішення.

 

  Протягом місяця після відвідування інституту Н.С. Хрущовим в уряді СРСР було підготовлено і випущено постанову Ради Міністрів СРСР від 31 січня 1963 р., що визначила чітку програму робіт не тільки інституту, а й тисяч промислових підприємств СРСР. Передбачалося не тільки виробництво, але і використання алмазних інструментів і нових технологічних процесів в обробці металевих і неметалевих матеріалів в основних промислових галузях, в гірничій справі при видобутку нафти і газу, оборонній промисловості.

 

  В основі рішення уряду лежали досягнення Інституту фізики високих тисків, де під керівництвом і за безпосередньою участю члена-кореспондента Л.Ф. Верещагіна, вперше в СРСР був здійснений синтез алмазу, розроблені оригінальна лабораторна методика і апаратура для його здійснення. У Києві Український інститут синтетичних надтвердих матеріалів, отримавши лабораторний метод і лабораторну апаратуру від ІФВД СРСР, в результаті величезної творчої і плідної науково-дослідної роботи, проведеної в короткий термін (9 місяців) під керівництвом і за безпосередньою участю директора інституту, кандидата технічних наук В.М. Бакуля, були докорінно доповнені і удосконалені метод синтезу і камери високого тиску.

 

На їх основі була розроблена промислова технологія і створено високопродуктивне обладнання з виробництва синтетичних алмазів. Це дозволило інституту в досить короткі терміни організувати промислове виробництво синтетичних алмазів і алмазного інструменту і приступити до широкого впровадження їх в народне господарство Радянського Союзу на восьми створених заводах.

 

У цеху сортування і класифікації мікропорошков алмазу Дослідного заводу інституту

 

Таким чином, рішення найважливішої проблеми, що має велике загальнодержавне значення, стало результатом справді творчої співдружності двох інститутів, які внесли в її рішення рівні внески. Це знайшло своє відображення і в патентах, і в нагородах держави. Л.Ф. Верещагін і В.М. Бакуль стали Героями Соціалістичної Праці, сотні працівників нагороджені орденами і медалями.

 

Дослідницькі роботи направляли, в першу чергу, на вирішення актуальної задачі зниження собівартості синтетичних алмазів, яка обумовлена багатьма технологічними факторами. Проводили роботи по автоматизації як підготовчих процесів, так і безпосередньо технологічних операцій синтезу. Оптимізували конструкції апаратів високого тиску, створювали нове обладнання для сортування та класифікації алмазних порошків, покращували процеси збагачення і хімічної очистки продукту синтезу. Результати цих робіт привели до створення автоматичної роторної лінії брикетування реакційної шихти для синтезу і спорядження брикетами контейнерів, які відразу були введені в лад в цеху синтезу.

Пам"ятна дошка на честь синтезу в 1961 році першої партії порошків синтетичного алмазу по промышленной технологии.

 

Синтезовані нові марки алмазних порошків АСМ (алмаз синтетичний міцний) і АСВ (алмаз синтетичний високоміцний), що відрізняються від АСЗ (алмаз синтетичний звичайний) більш низькою питомою поверхнею і більш високою міцністю. Радою Міністрів УРСР прийнято пропозицію Ради народного господарства СРСР від 14.09.64 р № 987 про організацію виробництва на дослідному заводі інституту алмазів високої міцності АСВ в першому півріччі 1965 р не менше 7% і в другому півріччі - 10% від загального виробництва синтетичних алмазів .    

 

У 1966 році алмазна підгалузь була затверджена як новий напрямок роботи інструментальної промисловості СРСР, що незабаром забезпечило Радянському Союзу одне з провідних місць серед п"яти країн світу за обсягами виробництва і застосування прогресивного і високоефективного інструменту з синтетичних алмазів. У країні випускалося стільки каратів, скільки в усьому світі разом узятому (з 9 до 1200 т в 1990 р.). Але ці дані тоді були цілком таємними, враховуючи значення застосування алмазних інструментів в оборонній промисловості.   У 1968 р інститут виготовляв і поставляв інструмент із синтетичних алмазів 26 фірмам: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Угорщини, Голландії, Греції, Італії, Мексики, США, Франції, Фінляндії, Швеції, Югославії, Канади та ін.