ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Є.С. Землянський | К.т.н., с.н.с. І.П. Захаренко | К.т.н., с.н.с. Ю.О. Муковоз | К.т.н., с.н.с. А.І. Костюк |
К.т.н., с.н.с. В.М. Епштейн | К.т.н., с.н.с. Е.І. Гриценко | К.т.н., с.н.с. А.А. Орап | В.Л. Стрижаков |
Д.т.н., с.н.с. В.В. Рогов | Д.т.н., проф. Л.Н. Девін | К.т.н., с.н.с. Ю.О. Мельнійчук | К.т.н. А.Г. Найденко |
Керівники підрозділів відділу № 18 |
У 2002 р до відділу було передано наукову тематику з розвитку технології алмазного мікроточіння, і на посаду провідного наукового співробітника був прийнятий колишній директор, а потім головний конструктор СКТБ з ДВ ІНМ НАН України, д.т.н., с.н.с. Г.Г. Добровольський.
З 2005 по 2011 р.р. в структуру відділу № 18 входили підрозділи: - лабораторія № 18/1 прецизійного точіння (в.о. завідувача до липня 2010 р - д.т.н., проф. С.А. Клименко; в.о. завідувача з липня 2010 року - к.т.н. А.Г. Найденко); - Науково-технологічний центр (на правах лабораторії) № 18/2 (в.о. завідувача до травня 2009 р - к.т.н., с.н.с. Ю.А. Муковоз; в.о. завідувача з травня 2009 р - к.т.н., с.н.с. Ю.А. Мельнійчук); лабораторія № 18/17 технології прецизійної обробки неметалічних деталей електроніки і оптики (завідувач - д.т.н., с.н.с. В.В. Рогов); лабораторія № 18/21 надійності і діагностики лезвийного інструменту з полікристалічних надтвердих матеріалів (завідувач - д.т.н., проф. Л.М. Девін).
З 2012 р назва відділу - «Технологічного управління якістю обробки поверхонь виробів машино- та приладобудування». У структуру відділу входить лабораторія 18/1 «Діагностики лезвійного інструменту з полікристалічних надтвердих матеріалів і структурованих композитів з науково-навчальним центром «Інструменти з НТМ, методи і прилади для наукових досліджень» (завідувач лабораторією, керівник центру - д.т.н., проф. Л.М. Девін).
Група 18/0 традиційно працює під безпосереднім керівництвом завідувача відділом.
Професором Е.В. Рижовим був закладений фундамент успішного функціонування в ІНМ наукової школи за якістю обробки поверхні і управління її експлуатаційними властивостями - зносостійкістю, контактною жорсткістю та ін. Перспективність цих робіт характеризується не тільки теоретичним, а й практичним значенням для підвищення продуктивності обробки, якості , надійності і довговічності продукції в різних галузях машинобудування при виробництві верстатів, турбін, дизелів, технологічної оснастки, металургійного устаткування, інструментів, а також в приладобудуванні.
На базі досліджень в області механіки контактної взаємодії твердих тіл, і основних положень теорії пружності і пластичності, були розроблені математичні моделі для оцінки поверхневої міцності металів в умовах пружного, пластичного і пружно-пластичного контакту при статичних і динамічних навантаженнях. Встановлено фундаментальні залежності, що описують здатність поверхневих шарів металів чинити опір чинним навантаженням, і оцінювати міцність металів при різних законах дії сил на поверхні контакту.
Вивчено і уточнено параметри, що характеризують стан і властивості поверхні, і впливають на міцність металів. Встановлено зв"язок параметрів шорсткості з якісним фазовим складом і характеристиками структури.
Результати наукових досліджень, виконаних у відділі № 18 під керівництвом професора Е.В. Рижова, отримали надійне експериментальне підтвердження, та широко використовуються в роботах вітчизняних і зарубіжних фахівців і дослідників при аналізі зносостійкості, контактної міцності і жорсткості деталей машин. Велика увага приділялася аналізу одного з найважливіших параметрів - геометрії поверхні, розглядаючи її як сукупність різних за розмірами і формою нерівностей. На базі використання сучасних методів дослідження поверхневих шарів - електронної оже-спектроскопії, рентгенівського мікроаналізу, електронної мікроскопії, рентгеноструктурного і трібоспектрального аналізів і ін., показано зв"язок залишкових напружень, наклепу, зміни структури і хімічного складу поверхневого шару з умовами впливу зовнішніх джерел енергії.