Выпуск № 4, год 2016
УДК 666.233
В. Ю. Долматов1, *, Н. М. Лапчук2, Т. М. Лапчук2, B. T. T. Nguyen2, V. Myllymäki3, A. Vehanen3, Яковлев Р. Ю.4
1ФГУП “СКТБ Технолог”, г. Санкт-Петербург, Россия
2Белорусский государственный университет, г. Минск, Республика Беларусь
3Carbodeon Ltd Oy,Vantaa, Finland
4Рязанский государственный медицинский университет им. академика И. П. Павлова, г. Рязань, Россия
*diamondcentre@mail.ru
Исследование дефектов и примесей в допированных детонационных наноалмазах методами ЭПР, РД и КРС (стр. 3–16)
Исследованы спектроскопическими методами (электронным парамагнитным резонансом, рентгеновской дифракцией и комбинационным рассеянием света) образцы детонационных наноалмазов, модифицированных в момент синтеза введением допирующих элементов различными способами. Впервые косвенно показано присутствие центров Р1 в кристаллах детонационных наноалмазов. Рассмотрены природа и распределение спинов, наблюдаемых методом электронного парамагнитного резонанса, состав фаз и размер области когерентного рассеяния, рентгеновская плотность исследуемых образцов детонационных наноалмазов.
Ключевые слова: электронный парамагнитный резонанс, рентгеновская дифракция, комбинационное рассеяние света, детонационный наноалмаз, допирование, элементы Периодической системы.
УДК 544.3:621.762
А. Ф. Лисовский (г. Киев)
Институт сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины, г. Киев, Украина
lisovsky@ism.kiev.ua
Термодинамика образования новой фазы в композиционном материале (стр. 17–22)
Рассмотрен композиционный материал, состоящий из частиц определенной фазы и связки. В материал введены частицы другой фазы, компоненты которых химически взаимодействуют с компонентами частиц первой фазы, образуя новую фазу. Получены термодинамические функции, описывающие процессы растворения первой и второй фазы в связке, химического взаимодействия их компонентов и образования новой фазы. Описаны условия, при которых протекают перечисленные выше процессы.
Ключевые слова: композиционный материал, термодинамика, фаза.
УДК 538.9
Р. В. Конакова1, О. Б. Охрименко1, *, А. Ф. Коломыс1, В. В. Стрельчук1, А. М. Светличный2, О. А. Агеев2, Е. Ю. Волков3, А. С. Коломийцев2, И. Л. Житяев2,
О. Б. Спиридонов4
1Институт физики полупроводников им. В. Е. Лашкарева НАН Украины, г. Киев, Украина
2Южный федеральный университет, Институт нанотехнологий, электроники и приборостроения, г. Таганрог, Россия
3Некоммерческое партнерство “Южный лазерный инновационно-технологический центр”, г. Таганрог, Россия
4Южный федеральный университет, Научно-конструкторское бюромоделирующих и управляющих систем, г. Таганрог, Россия
*olga@isp.kiev.ua
Автоэмиссионные свойства острийных катодов на основе пленок графена на SiC (стр. 23–29)
Рассмотрены электрические свойства низкопороговых автоэмиссионных катодов, сформированных путем выращивания нанокластерных пленок графена на острийной поверхности сильнолегированного n+SiC методом сублимационной эпитаксии. Качество графенового покрытия оценено на основании морфологических исследований и спектроскопии комбинационного рассеяния света. На основе вольт-амперной характеристики рассчитана работа выхода (~ 0,76 эВ) из острийного катода с графеновым покрытием. Такое низкое значение работы выхода объяснено в рамках предположения о нанокластерной природе пленки графена и тем, что источником автоэмиссии являются нанокластеры графена.
Ключевые слова: острийный катод, графен, карбид кремния, работа выхода.
УДК 666.3:539.5
Т. Б. Сербенюк1, *, Т. О. Пріхна1, В. Б. Свердун1, В. І. Часник2, В. В. Ковиляєв3, J. Dellith4, В. Є. Мощіль1, А. П. Шаповалов1, А. А. Марченко1, Л. О. Полікарпова1
1Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
2Державне підприємство “Науково-дослідний інститут “Оріон”
3Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
4Інститут фотонних технологій, Йена, Німеччина
*serbenuk@ukr.net
Вплив розміру включень SiC у структурі aln–SiC на електрофізичні властивості композиту (стр. 30–41)
Досліджено композиційні матеріали AlN–SiC–Y3Al5O12 з високим рівнем поглинання НВЧ-випромінювання (27–65 дБ/см), одержані методом вільного спікання сумішей 46 % (за масою) AlN(2Н), 4 % (за масою) Y2O3 і 50 % (за масою) SiC(6Н) з використанням SiC різних дисперсностей (1, 5 і 50 мкм). Показано, що питомий електричний опір розроблених матеріалів істотно залежить від їх структури: розміру включень SiC, відстані між ними та стану міжфазних границь. Встановлено, що збільшення розміру включень SiC у структурі матеріалу від 3 до 7 мкм призводить до зниження питомого електричного опору від 104 до 90 Ом∙м, а при їх зменшенні від 3 до 0,5 мкм формується безперервний каркас із SiC, що також спричиняє падіння опору до 210 Ом∙м. Таким чином, композиційні матеріали, що містять 50 % (за масою) SiC із розміром включень SiC 3 мкм, є найбільш ефективними для виготовлення поглиначів НВЧ-випромінювання. Прошарки алюмоітрієвого гранату, що розташовані по границях зерен SiC, перешкоджають формуванню твердих розчинів AlN(2H)–SiC(6H) і, таким чином, дозволяють зберегти високий рівень діелектричних характеристик композиційного матеріалу на основі нітриду алюмінію і забезпечити високий рівень поглинання НВЧ-випромінювання.
Ключові слова: композит AlN–SiC, алюмоітрієвий гранат, поглинання НВЧ-випромінювання, структура, Оже-спектроскопія, скануюча електронна мікроскопія, питомий електричний опір.
661.875.657:542.9
W. Mao*, K. Bao**, G. Liu, H. Xie, C. Chen, L. Ye, B. Li, X. Zhao
College of Chemistry and Pharmacy Engineering, Nanyang Normal University, Henan, P. R. China
*maowutao@126.com
**baokeyan@126.com
Synthesis of orthorhombic chromium boride by solid state reaction (стр. 42–46)
Chromium boride is characterized by interesting properties, like high melting point, hardness, and corrosion and abrasion resistances. In this paper a novel synthesis of chromium boride micropaticles via a solid-state route at 600 °C is reported. The X-ray diffraction pattern taken from the reaction product indicated that the product was orthorhombic chromium boride. The CrB particle size (about 1~2 mm) is confirmed by FESEM and TEM images. Solid state reactions that were carried out in sealed autoclave systems provide an alternative, convenient, and environmentally friendly pathway for the fabrication of CrB.
Keywords: solid state reactions, chromium boride, synthesis.
621.793.002.3-419:533.273
K. S. Kim, H. K. Kim, J. H. La, K. B. Kim, S. Y. Lee*
Center for Surface Technology and Applications, Department of Materials Engineering, Korea Aerospace University, GoYang-si, Gyeonggi-do, South Korea
*sylee@kau.ac.kr
Influence of N2 partial pressure on the microstructure, hardness, and thermal stability of CrZrSiN nanocomposite coatings (стр. 47–56)
The effects of N2 partial pressure in the unbalanced magnetron sputtering process on the microstructure, hardness, and thermal stability of the CrZrSiN nanocomposite coating were investigated. A typical nanocomposite structure, composed of a crystalline phase and an amorphous phase was obtained and the distribution of these phases changed with increasing N2 partial pressure. The N1s spectra revealed the presence of two-peak characteristic of nitrogen in the CrZrN and SiNx phases, and the ratio of the peak’s SiNx to CrZrN intensity increased with increasing N2 partial pressure, indicating an increase in the amorphous phase in the nanocomposite microstructure. As N2 partial pressure increased, the CrZrSiN coating hardness decreased from 38 to 30 GPa due to the increasing amount of the SiNx amorphous phase. After the thermal stability test, the hardness values of the CrZrSiN coatings were maintained at approximately 30 GPa up to 800 °C, but the hardness decreased rapidly to 18 GPa after annealing at 900 °C. This drastic change of hardness over 900 °C was due to the formation of a Cr2O3 phase in the CrZrSiN coating.
Keywords: coating, nanocomposite, microstructure, amorphous phase.
УДК 621.723:620.669.018:45:621.9.0
О. К. Порада1, А. О. Козак1, В. І. Іващенко1, *, С. М. Дуб2, Г. М. Толмачева3
1Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
2Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
3ННЦ “Харківський фізико-технологічний інститут”,
м. Харків, Україна
*ivash@ipms.kiev.ua
Тверді плазмохімічні a-SiCN-покриття (стр. 57–66)
Аморфні SiCN-покриття було осаджено на кремнієві підкладки методом плазмохімічного осадження (PECVD) з використанням гексаметилдісилазану в якості основного прекурсора. Досліджено вплив температури осадження на структуру, хімічний склад і механічні властивості покриттів. Встановлено, що при температурах до 400 °С мало місце осадження гідрогенізованих аморфних SiCN (a-SiCN:H)-покриттів, твердість яких не перевищує 23 ГПа. З подальшим підвищенням температури розподіл міцних зв’язків Si–C, Si–N і C–N в покриттях практично не змінюється, а кількість слабких водневих зв’язків С–Н, Si–H і N–H зменшується. Як наслідок такого перерозподілу хімічних зв’язків при температурах 650–700 °C осаджуються a-SiCN-покриття з твердістю понад 32 ГПа. Відпал у вакуумі при 1200 °С не впливає помітно на структуру, твердість і модуль пружності a-SiCN-покриттів.
Ключові слова: a-SіCN, тверді покриття, плазмохімічне осадження, PECVD, гексаметилдісилазан, наноіндентування, твердість.
УДК 548.736.15:535.4
І. М. Фодчук1, М. Д. Борча1, *, В. Ю. Хоменко1, С. В. Баловсяк1, В. М. Ткач2, О. О. Стаценко2
1Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
2Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
*m_borcha@ukr.net
Деформаційний стан кристалів синтетичного алмазу за даними методу дифракції зворотно розсіяних електронів (стр. 67–73)
Запропоновано спосіб визначення компонент тензора деформацій з аналізу розподілів інтенсивності зворотно розсіяних електронів на картинах Кікучі. Досліджено деформаційний стан локальних ділянок кристала синтетичного алмазу, отриманого методом температурного градієнта в системі Fe–Al–C нарощуванням на монокристал алмазу, синтезованого у системі Ni–Mn–C. Побудовано характеристичні поверхні тензорів та еліпсоїди деформацій, проаналізовано особливості їх розподілу по кристалу. Діагональні компоненти тензора визначали зі змін розподілів інтенсивності окремих смуг, інші компоненти – зі зміщення осей зон відносно їх положень на еталонній картині Кікучі.
Ключові слова: алмаз, алмазні плівки, тензометрія, метод Кікучі.
УДК 621.921.34-492.544.023.5:539.215
Г. А. Петасюк
Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
petasyuk@ukr.net
Системно-аналоговий метод ідентифікації геометричної форми проекції зерен абразивних порошків (стр. 74–89)
Представлено новий удосконалений метод ідентифікації та кількісного оцінювання геометричної форми проекції зерен абразивних порошків, що заснований на системно-аналоговому підході. Як аналоги прийняті 2D-геометричні фігури (коло, еліпс, трикутник, канонізовані форми чотирикутника, правильні п’яти-, шести- і восьмикутники), що допускають неадитивне аналітичне подання площі через твірні параметри, число яких не більше трьох. Введено диференціальну та інтегральну характеристики формоподібності, запропоновано аналітичний апарат визначення показників цих характеристик. Представлено результати апробації методу на шліфпорошках синтетичного алмазу та кубічного нітриду бору.
Ключові слова: алмазні порошки, форма проекції зерен, ідентифікація, аналоги проекції, кількісне оцінювання, апробація.